У рамках проекту „Підтримка українських пацієнтів шляхом забезпечення їх доступу до медичних та соціальних послуг“ у співпраці з дослідницькою агенцією SC&C ми провели анкетне опитування, щоб з’ясувати, чи змогли українці, які проживають у Чехії, зрозуміти чеську систему державного медичного страхування і чи змогли вони взяти в ній участь, не лише сплативши страхові внески, але й зареєструвавшись у лікарів, допомоги яких вони потребують.
Демографічні дані
Збір даних відбувався онлайн та особисто з 9 по 23 травня 2023 року. 283 повністю заповнені анкети були включені до оцінки. Кількість заповнених україномовних та російськомовних версій опитувальника була майже однаковою (49% українською мовою, 51% російською).
Більшість українських біженців, які проживають у Чеській Республіці, є матерями з дітьми, тому не дивно, що 92% жінок і лише 8% чоловіків заповнили анкету. Більшість респондентів (42%) належать до вікової групи 36-45 років, другою найбільш представленою віковою групою (21%) є особи у віці 25-36 років. Чверть респондентів були старші 45 років, причому більшість з них потрапили у віковий діапазон 46-55 років. Низька кількість респондентів старшого віку відповідає демографічному розподілу українських біженців у Чеській Республіці, а також на неї вплинув переважаючий метод збору даних за допомогою соціальних мереж. Кількість молодих людей також була низькою – лише 8% респондентів у віці від 18 до 25 років. 9% відмовилися надати інформацію про свій вік.
Переважна більшість респондентів (97%) перебувають у Чехії на підставі тимчасового захисту. Цей тип дозволу на проживання відкриває його власникам доступ до державного медичного страхування та соціальних послуг.
Орієнтація в чеській системі медичного страхування
Спочатку ми поставили оціночне запитання про те, наскільки добре респондентам вдалося зорієнтуватися в чеській системі державного медичного страхування. Вони відповідали за шкалою від 1 до 5 балів (1 бал – зовсім не зорієнтувалися, 5 балів – зорієнтувалися без проблем). Середнє значення оцінки склало 3 бали. Лише 14% респондентів не мали труднощів з орієнтацією в чеській системі; на жаль, 16% сказали, що у них не було жодних труднощів взагалі.
Важливо подивитися на ці дані у віковому розрізі. Рівень орієнтації пропорційно знижується зі збільшенням віку (якщо середній показник для категорії 18-25 років становить 3,6 бала, то для категорії 66-75 років – лише 1,2 бала). Відкриті відповіді показали, що респонденти часто бувають дезінформовані. Багато хто розчарований тим, що не може знайти сімейного лікаря або що їм доводиться чекати кілька місяців на прийом до спеціаліста. Зазвичай їм кажуть, що причина в тому, що практика переповнена і не приймає нових пацієнтів. Користуватися медичною допомогою їм переважно заважає мовний бар’єр і незнання того, на що українці, які проживають у Чехії, мають право в рамках системи державного страхування.
Реєстрація у лікаря загальної практики
Згідно з результатами нашого анкетного опитування, лише 42% респондентів зареєстровані у сімейного лікаря в Чеській Республіці. У наймолодшій категорії, 18-25 років, це половина респондентів, і кількість людей, які мають сімейного лікаря, поступово зменшується з віком. Тривожним є той факт, що в найстаршій віковій категорії 66-75 років жоден з респондентів не зареєстрований. Це здебільшого пов’язано з мовним бар’єром та нерозумінням процесу пошуку сімейного лікаря.
35% респондентів намагалися записатися до сімейного лікаря, але отримали відмову через переповненість. Ще 12% ще не зверталися до сімейного лікаря, оскільки не потребували його допомоги.
Хоча це опитування не є репрезентативним, його результати узгоджуються з дослідженням, проведеним на репрезентативній вибірці „Голос українців“ Інститутом соціології КАН та PAQ Research у листопаді 2022 року. Згідно з ним, 36% респондентів мали чеського лікаря. Таким чином, ситуація з доступом українських пацієнтів до чеських лікарів загальної практики залишається більш-менш незмінною. Основні причини проблем з пошуком лікаря, якими, за даними „Голосу українців“, також є мовний бар’єр (45%) та незнання системи (38%), не змінилися.
Спеціалізована допомога
Рівно половина респондентів не відвідували жодного спеціаліста під час свого перебування в Чехії. Враховуючи, що більшість українських біженців перебувають у Чехії щонайменше рік, це означає, що вони нехтують щорічними профілактичними оглядами.
Рівно третина опитаних жінок відвідували в Чехії гінеколога, а 26% респонденток – стоматолога. Реабілітацію проходили 3% і стільки ж зверталися до ортопеда. Лише 12% відвідували інших спеціалістів, таких як ЛОР, онколог, психотерапевт або хірург. У віковому розрізі найбільше користувалися послугами спеціалістів люди у віці 46-65 років.
Охорона здоров’я дітей
Серед аудиторії цього опитування 66% людей мають неповнолітню дитину, яка перебуває з ними в країні. Майже три чверті респондентів віком до 35 років перебувають у країні з дітьми. Однак у 41% з них ці діти не зареєстровані у чеського педіатра.
Ці дані знову ж таки відповідають результатам опитування „Голосу українців“, проведеного в листопаді 2022 року, згідно з яким на той час лише менше половини (47%) українських домогосподарств у Чехії мали всіх своїх дітей, зареєстрованих у педіатра.
Хронічні захворювання в родині
Хоча розмір вибірки цього опитування відносно невеликий, приблизно кожен п’ятий респондент (21%) повідомив, що в їхньому домогосподарстві є людина, яка страждає на хронічне захворювання, яке вони назвали хронічним. Найчастіше згадувалися такі хвороби: алергія (хронічна, наприклад, харчова непереносимість), астма, діабет (тип 1 і тип 2), хронічні венозні захворювання, гіпертонія, камені в нирках, наслідки інсульту, рак, різні види шкірних захворювань, генетичні та аутоімунні захворювання. Хоча в деяких випадках це досить серйозні захворювання, які ще не призвели до хронічної хвороби (камені в нирках, гіпертонія), це завжди медичний стан, який не можна залишати без нагляду лікаря.
У перерахунку на реальних людей, загалом 59 осіб в опитуванні повідомили, що вони або члени їхніх родин мають хронічне захворювання або ускладнення здоров’я з ризиком розвитку хронічного захворювання. З них 24 отримали лікування в Чеській Республіці, 16 ще не змогли отримати лікування, п’ятеро чекають на прийом до лікаря, а 14 навіть не намагалися звернутися до лікаря. Це означає, що половина респондентів з хронічними захворюваннями не отримують ніякого лікування.
Лише 8 хронічних пацієнтів і жоден пацієнт не користується підтримкою чеської пацієнтської організації.
Джерела інформації
Хоча веб-сайти державних установ пропонують інформацію українською та російською мовами, більшість респондентів (60%) отримують практичну інформацію для повсякденного життя в Чехії переважно від друзів. Соціальні мережі також є потужним джерелом інформації (38%), особливо Facebook, Telegram та групи WhatsApp. Лише 12% респондентів отримують інформацію з веб-сайтів.
Якщо розглядати інформаційні канали за віком, то соціальні мережі характерні для молодих людей до 45 років. На противагу цьому, гарячі лінії майже виключно використовують люди найстаршої вікової групи. Друзі є важливим джерелом інформації для всіх – близько 60% у всіх вікових категоріях.
Результати опитування
Зібрані дані показують, що високий відсоток українських біженців не мають достовірної інформації про медичні та соціальні послуги, якими вони мають право користуватися, навіть після року перебування в Чеській Республіці. Вони не розуміють, як функціонує та які переваги має державна система медичного страхування. Їхній практичний досвід підказує їм, що вони повинні платити щомісяця, але не отримують жодних послуг за свої гроші. Насправді українці часто не мають доступу до лікарів, як терапевтів, педіатрів, так і вузькопрофільних спеціалістів. Їм часто відмовляють, кажучи, що лікар завантажений і не набирає нових пацієнтів. Їх також дивує час очікування на прийом до спеціаліста, який може тривати кілька місяців. Українські пацієнти не вимагають дотримання своїх прав і часто легко зневірюються та змиряються з тим, що не отримають медичної допомоги в Чехії.
Така ситуація особливо тривожна для людей з хронічними захворюваннями, які потребують допомоги спеціалізованих центрів. Однак не менш серйозною проблемою є високий відсоток українців без явних проблем зі здоров’ям, які не мають терапевта, стоматолога чи гінеколога. На практиці це означає, що вони не проходили профілактичний огляд більше року і ризикують розвинути проблеми зі здоров’ям. Окрім обов’язкових стоматологічних оглядів двічі на рік та гінекологічних оглядів раз на рік, існують також вікові профілактичні та скринінгові заходи (наприклад, скринінг на приховану кров у калі раз на рік для людей віком від 50 до 55 років; або мамографія раз на два роки для жінок старше 45 років – профілактичні програми згідно з VZP). Крім того, українці мають право на ці огляди як учасники чеського медичного страхування.
Проблема також полягає в тому, що основним джерелом інформації для багатьох українців є їхні друзі. Однак, якщо вони не до кінця розуміють принципи роботи системи охорони здоров’я, вони можуть поширювати неправдиву інформацію або відверто неправдиву інформацію. Міністерства, медичні страхові компанії, Управління праці та інші установи надають інформацію українською та російською мовами, але її виклад часто не є зручним для користувача, матеріали нелегко знайти на веб-сайтах, а багато матеріалів доступні лише українською мовою. Як показало наше анкетування, інтерес до російської мови не менший, ніж до української.
